інтернет-компанії

Фахівці з макроекономіки кажуть, що зростання глобальної економіки в найближчі п’ять-десять років буде досить низьким.  У зв’язку з цим людство чекає якщо не “втрачене”, то “тверезе” десятиліття.  Однак тверезість в масштабах макроекономіки не означає тишу на рівні галузей – у багатьох з них конкуренція почне загострюватися.  Стимулювати її будуть два головні чинники: зниження доходів від продажів (при зменшенні пирога боротьба за нього завжди загострюється) і технологічний прогрес, що приводить до того, що споживачеві роблять все більше привабливих пропозицій. Галузь телекомунікацій та – не винятки.  Перетворення мереж зв’язку в просту “трубу”, швидкий розвиток конкурентного середовища в особі Інтернету, стрімке зростання трафіку і застаріле нормативне регулювання – такі її основні проблеми.

У той же час швидко змінюється і споживач.  Йому вже не так цікаві технічні деталі наданої послуги, за рахунок розповіді про яких ще недавно часто конкурували оператори.  Споживачеві тепер важливі такі якості, як інтерактивність, оперативність, причетність, прозорість і мобільність.  Все це багато в чому надає Інтернет, тому часом не розглядають операторів зв’язку в якості своїх конкурентів.  Їх установка: оператори повинні дати абоненту широкосмуговий доступ, а з сервісами і доходами постачальники контенту і додатків розберуться самі.  Тому все частіше можна чути, що універсальна послуга XXI ст.  – Не провідний телефон в селі, а повсюдний ШСД, поверх якого можуть бути доставлені будь-які послуги.  Однак створення і підтримка інфраструктури як і раніше майже повністю лежать на плечах операторів.

Численні загрози інтернет-ринку

Всі українські GSM-оператори в першому півріччі 2011 р. змогли збільшити основні фінансові показники.  Київстар наростив EBITDA на 12%, МТС Україна – на 9%, Астеліт – на 68%.  Правда, покращувати показники їм допомагає зменшення витрат, тому що зростання доходів від основної діяльності – голосового зв’язку – сповільнюється.  Збільшення споживання більш рентабельних послуг поки не робить істотного впливу на загальні показники, оскільки їх частка в структурі доходів все ще низька.  Наприклад, виручка від послуг передачі даних Київстару в II кварталі виріс на 48%, але займає лише 6% в структурі доходів від послуг мобільного зв’язку.  У МТС Україна даний показник за той же період виріс на 74%, що становить 7% від виручки.

Проте у всіх інтернет-компаній – провайдерів Інтернету є спільна біда – споживаючи все більше трафіку, абонент приносить оператору все той же дохід.  Адже тарифи фіксованого доступу в Інтернет вже давно безлімітні (і що цікаво, зробили їх такими самі оператори, конкуруючи за абонентів).  Оператори мобільного Інтернету змушені йти тим самим шляхом.  Прихильність плоским тарифам може зіграти з ними злий жарт, вважають аналітики Tellabs, крупного виробника телекомунікаційного устаткування.  Завдяки безлімітним тарифами та зростання споживання трафіку виручка операторів від передачі 1 Гб інформації знижується швидше, ніж витрати на передачу того ж об’єму даних, підрахували вони.  За їхніми розрахунками, через два-чотири роки виручка від передачі даних в операторів на розвинених ринках зрівняється із собівартістю, і в підсумку послуга може стати збитковою.  Оператори на ринках, що розвиваються зіткнуться з цим пізніше, оскільки якийсь час їх виручка буде збільшуватися за рахунок зростання проникнення.

Не менш серйозна проблема для операторів зв’язку полягає в тому, що інтернет-компанії починають активно грати на ринку високомаржинальних голосових послуг.  За оцінкою Ростелекома, тільки в 2009 р. через перетікання трафіку в Skype російські оператори недоотримали 6,7 млрд. руб.  Ще одна проблема пов’язана з тим, що постачальники контенту, такі як Google, Facebook та інші, користуються мережами зв’язку, витягуючи чималу вигоду з того, що інтернет-з’єднання стає все швидшим, і ділитися доходами з операторами не збираються.

Одним з можливих рішень цієї проблеми інтернет-ринку було б встановлення різних тарифів на передачу різного трафіку та / або його пріоритезацію.  Оператори вже навчилися це робити, але такій практиці, зрозуміло, противляться інтернет-компанії.  Такі суперечки називаються дискусією про мережеву нейтральність, і вони частково вже перейшли зі сфери партнерських домовленостей у законодавче поле.  Так, в січні цього року Федеральна комісія зі зв’язку США ухвалила рішення про створення нового законодавства, що базується на принципі мережевий нейтральності, недискримінаційному пропуску трафіку.  Але вже в квітні федеральний суд виніс постанову про неможливість зобов’язати операторів зв’язку, що надають доступ в Інтернет, тримати свої мережі відкритими для всіх видів контенту і надав їм можливість самостійно знижувати швидкість передачі трафіку великих популярних файлообмінних систем.

Зрозуміло, прихильники і противники мережевої нейтральності по-своєму праві.  Швидше за все, у найближчому майбутньому розроблять схеми фінансування розвитку телекомунікаційної інфраструктури за рахунок усіх працюючих поверх неї суб’єктів, нейтралітет ж стосуватиметься лише частини трафіку.  А механізми контентного білінгу в особі “інтелектуальної труби” (smart pipe) вже розроблені провідними вендорами.

Однак це не єдиний можливий сценарій майбутнього.  Так, деякі оператори (Verizon, AT & T) вже стали партнерами Skype, порахувавши, що подібні сервіси рано чи пізно все одно заберуть у них доходи від передачі голосу.  Відомий принцип: якщо не можеш боротися, то очоль – і сьогодні у цих операторів “найкращий Skype”.  А хіба Інтернет не походить місцями на кабельне телебачення?  І чи бачать це телевізійники, які активно займаються зараз “цифровізацією” своїх каналів розповсюдження сигналу?

Активна оборона інтернет-компаній

Оператори можуть не тільки лобіювати вирішення регуляторів, а й робити самостійні кроки для зміцнення ринкових позицій.  Наприклад, створювати власні екосистеми: магазини додатків, контенту та ін. Це принесе оператору додаткові доходи і зростання лояльності абонентів.  А location-based-послуги і можливість цільових рекламних кампаній дозволять операторам забратися на територію Google і Facebook.  На лояльності абонентів позитивно позначається також установка спеціальних операторських додатків на телефон.

Багато операторів активно освоюють і суміжні ринки, так як в їх руках чудовий ресурс – мережа з величезним територіальним покриттям.  Тому розробляються і впроваджуються проекти використання мобільного зв’язку в самих різних областях.  Наприклад, sim-картами можна оснастити лічильники газу або води, а на вишках поряд з базовими станціями – розмістити метеостанції для надання інформації про погоду.  За прогнозами, до 2014 р. до стільникових мереж в усьому світі буде підключено 10 млрд. пристроїв бездротового доступу.  Багато операторів зв’язку зараз активно розвивають мобільні платежі – оплату різних послуг через мобільний телефон, в тому числі і з мобільного рахунку абонента.

Подібна активна позиція операторів може привести до того, що у них з’явиться перспектива закінчити суперечку з інтернет-компаніями так, як закінчилася суперечка мобільних операторів з фіксованими, тобто об’єднанням ринків.  Прикладом такого об’єднання є нинішня діяльність Київстару з розвитку проводової послуги “Домашній Інтернет”, що надає доступ за технологією FTTB (“оптика до будинку”).  На ринок ШСД виходить і МТС Україна, яка оголосила тендер з вибору підрядника для будівництва мережі і планує почати надавати послугу вже до кінця поточного року.

“Всидіти на двох стільцях” можна і навіть необхідно

Антон Марреро,  член правління консорціуму Intecracy Group:

– Справді, на сучасному інтернет-ринку набирає чинності поділ гравців на дві категорії: ті, хто володіє мережами передачі даних, і ті, хто цими мережами передає дані користувачам.  Чи можна всидіти на двох стільцях, заробляючи на обох цих моделях?  Беручи до уваги існуючі приклади, можна стверджувати, що всидіти на двох стільцях цілком реально.  Більш того, це стає просто необхідно, щоб убезпечити бізнес і гарантувати повернення інвестицій в довгостроковій перспективі.

За своєю суттю ці бізнес-моделі в корені відрізняються.  Володіння “трубою” передбачає значні капітальні інвестиції і постійні витрати на обслуговування та модернізацію існуючої мережі в гонитві за новими технологіями та швидкостями.  Для тих же, хто передає дані (контент) по мережах, потреба в інвестиціях та їх структура значно відрізняються від випадку з “трубою”, а термін їх повернення значно коротший.

Зростаюча конкуренція на ринку широкосмугового доступу в Інтернет змушує операторів знижувати ціни і робити додаткові дії, щоб не тільки утримати абонента, але й генерувати додатковий дохід, поліпшуючи показник ARPU.  З цієї точки зору абсолютно логічними є спроби операторів запустити додаткові послуги (наприклад, IPTV), покликані заповнити мережі, створивши таким чином додаткову цінність для своїх абонентів.  У той же час потужним світовим трендом є технологія “хмарних” обчислень (Cloud Computing).  Багато міжнародних оператори вже успішно працюють в партнерстві з IТ-компаніями, надаючи різні послуги.  Подібні сервіси засновані на програмних продуктах, наприклад, хостинг поштових серверів, послуги для організацій спільної роботи і розширені комунікації (голосові та відеоконференції, вебінари та ін.).  На українському ринку ця тенденція ще тільки стає актуальною, але більшість операторів вже оцінюють можливі вигоди.

Однак, щоб всидіти, операторам інтернет-ринку доведеться змінити частину звичних підходів, оскільки їм належить:

– Продавати новий тип послуг;

– Працювати з партнерами, використовуючи модель поділу прибутку.

Мова йде про те, щоб не створювати самим операторам нові послуги, інвестуючи в це значні кошти, а користуватися послугами інтернет-компаній, у яких ці сервіси вже є.

Читайте на cайті:

Теги: ,