податкові пільги для ITМинулого року було багато розмов з приводу податкових пільг для IT-компаній. Поки закони проходили через парламент, багато норм змінилися або ж зникли, як, наприклад, єдиний соціальний внесок з двох мінімальних зарплат і податок на доходи фізосіб на рівні 5%. Якщо прихильники цих пільг говорили про те, що це допоможе перевести співробітників зі схем СПД в штат і «відбілити» галузь, то противники підкреслювали, що такі пільги як мінімум несправедливі для інших професій: чому програмісти повинні платити менше, ніж лікарі?

Тож зараз можна говорити про те, що IT-компанії швидше очікують змін, ніж використовують пільги: у минулому році подавалося на реєстрацію не так багато компаній, за даними «ІТ України» – не більше 10.

Прийняті закони запрацювали з Нового року, але які саме пільги працюють, чому на пільги майже ніхто не подавався і як їх взагалі отримати – в цих питаннях залишається деяка неясність. Редакція AIN.UA з’ясовувала, на якій стадії зараз податковий експеримент, якому вже два роки, і як взяти в ньому участь.

Які пільги діють зараз?

З січня цього року діє тільки скасування ПДВ для постачальників програмної продукції (до 1 січня 2023 р.). Пільга у вигляді зниженого податку на прибуток (з 21% до 5%) за законом теж є, але поки що не може бути реалізована (про це нижче).

Під поставками розуміють «результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної або розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів». Сюди ж відноситься криптографічний захист (це за нормами закону №5091-VI). Причому ця пільга не залежить від суб’єкта: не обкладається сама операція з поставки продукції, а не компанії, які нею займаються. Тобто, якщо серед продукції умовної компанії – 90% алкоголю і 10% ПЗ, для неї діє скасування ПДВ. Це підтверджено в листі-роз’ясненні ДПС Раді з конкурентоспроможності IT-індустрії від 6.12.2012.

Пільга підходить далеко не всім компаніям: ті, хто займається аутсорсом, в ній мало зацікавлені, вони орієнтовані, в основному, на експорт і це дозволяє не платити ПДВ, зате вона цікава продавцям програм, таким як, наприклад, «ABBYY Україна» або 1С. Хоча, на думку глави українського офісу ABBYY Віталія Тищенка, це – все ще напівзаходи (поки немає щадних податків по зарплаті та розширення дії ПДВ на всі етапи розробки програм). Український офіс ABBYY став однією з небагатьох IT-компаній, які подали документи на реєстрацію як «суб’єкт індустрії програмної продукції» в податкову службу в кінці минулого року. «У підготовці документів немає нічого складного. Проект наказу Міністерства фінансів, який визначає всі процедури та особливості процесу, опублікований на сайті податкової. У відповідності з ним і потрібно діяти», – розповідає Віталій Тищенко. Компанія очікує, що ті, хто подавав документацію в податкову, будуть внесені до реєстру суб’єктів програмної продукції автоматично.

Як отримати пільги?

Деякі великі компанії, такі як Ciklum, збираються подавати документи тільки в цьому кварталі. Адже сам реєстр поки не працює. “Документацію готувати складно через її обсяг – потрібна вся первинна документація за значний період діяльності компанії, що для великих компаній дуже багато паперу… Та це скоріше технічна складність”, – говорить COO компанії Роман Хміль. Вказівки щодо роботи реєстру, а також щодо документації компанії для реєстру містяться в наказі Мінфіну – вже прийнятого, але ще не зареєстрованого в Мін’юсті. У податковій радять компаніям орієнтуватися на цей документ.

Сам реєстр, куди увійдуть компанії, які отримують податкові пільги (5% податку на прибуток), запрацює після того, як наказ набере чинності. Реєстр буде розміщуватися на сайті податкової, можливо, там будуть вказані не тільки «прийняті» компанії, але і ті, яким відмовили в реєстрації, а також причини відмови. Якщо наказ Мінфіну почне діяти з 1 лютого цього року, компанії почнуть реєструватися і користуватися пільгою вже з другого кварталу року.

За законом, на пільги можуть претендувати компанії, у яких:

  • – питома вага доходів від здійснення видів економічної діяльності в IT-сфері – не менше 70%,
  • – первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів повинна перевищувати 50 мінімальних зарплат,
  • – немає податкового боргу.

Як пояснює старший юрист практики податкового права «Юскутум» Андрій Фомічов, добре, що не встановлені обмеження в мінімальному доході компанії, тобто він може бути як 5 млн грн. так і 5 тис. грн. «Проте, виникає питання щодо підприємств, у яких був збиток за попередній період або діяльність не велася, тобто показники нульові», – зазначає він.

За другим критерієм, ця вартість повинна складати не менше 53 560 грн., якщо компанія подавалася до 1 грудня минулого року (при мінімальній з/п на рівні 1073 грн), і 58 800 грн – якщо з 1 січня цього року (при мінімальній з/п на рівні 1176 грн), пояснює юрист. Третій критерій: немає постанови суду про банкрутство компанії або компанія не перебуває на якійсь зі стадій банкрутства.

Всі ці критерії підтверджуються фінансовою документацією, яка вноситься в заяву на реєстрацію. Щоб потрапити до реєстру, компанія повинна подати заяву, прикласти до неї фінансову звітність з копією первинної документації, яка підтвердить право на спеціальний податковий режим. Документи подаються до податкової інспекції за місцем реєстрації. «Спеціального відділу для “айтішників” в податкових нема, але можна сміливо реєструвати заяву через канцелярію», – говорить Андрій Фомічов.

Залишається незрозумілим, чи можуть використовувати пільговий режим фізособи-підприємці, чи тільки юрособи. Оскільки за законом, заява подається главою або представником юрособи-платника, з документальним підтвердженням особи та повноважень. Остаточно це з’ясується, коли буде опубліковано наказ Мінфіну з фінальною формою заяви.

Які пільги обіцяють у майбутньому?

Чому, незважаючи на досить захоплене прийняття ідеї податкових пільг для IT, так мало компаній вирішили використовувати такий режим? Однією з перешкод для підприємств, які збиралися отримати пільги з 1 січня 2013 року, став порядок сплати податку на прибуток авансовим внеском виходячи з раніше чинної ставки 21%, пояснює Віктор Валєєв, директор «ІТ України». Але основною причиною стало те, що із законів прибрали зниження єдиного соціального внеску (ЄСВ) і податку на доходи фізосіб до 5%.

Саме через це, до прикладу, не подавала заяви «Luxoft Україна». За словами її директора Дмитра Кушніра, підсумкові версії законів не містять ключових пільг по фонду оплати праці, крім того, в них звужені види діяльності, звільнені від ПДВ (тільки для операцій з продажу, а не з розробки). Тому, за словами Кушніра, Luxoft «прийшла до думки про недоцільність участі у цьому податковому спецрежимі для IT в поточному його варіанті». Він не має інформації про те, що хтось ще з великих компаній подавався на пільги.

Тим часом, група депутатів подала ще один проект закону, який знижує ЄСВ до 36% з двох мінімальних зарплат і податок на доходи з фізосіб до 5%, а також розширює сфери діяльності, для яких скасовується ПДВ. Якщо він буде прийнятий, такі ставки запрацюють з 1 січня наступного року. У Раді з конкурентоспроможності IT-індустрії кажуть, що податкова підтримує такі ставки і навіть підписала відповідний меморандум.

Не всім пільги по зарплаті для айтішників здаються правильним кроком. Український програміст Сергій Ковальов, який зараз працює в Данії, вважає, що податкові преференції по професії – несправедливі. Як несправедлива і сама система соціальних зборів в Україні. «У першу чергу це стосується драконівських соціальних зборів. Для людей з високими доходами такий примусовий фінансовий інструмент забезпечення їхньої соціальної захищеності не виглядає привабливим. “Плоска” пенсія зі стандартними зборами краще б підійшла для України. Але це стосується не тільки програмістів, а людей з високими доходами взагалі», – вважає він.

Нагадаємо, саме цих пільгових ставок стосувалися зауваження адміністрації президента ще на першому колі прийняття законів про пільги. Зараз висловлюються побоювання, що якщо в 2013 році почнеться сильний економічний спад, а закони про пільги для айтішників будуть прийняті, «висвічення» справжніх зарплат програмістів (подекуди це понад $3 тис.) може зіграти не на руку IT-компаніям. Якщо у вас такі зарплати, навіщо вам пільги. З іншого боку, за планом дій Кабміну з упровадження економічних реформ передбачені перевірки СПД для виявлення прихованих трудових відносин з юрособами, що буде передбачати відповідальність як для перших, так і для других. У деяких IT-компаній вже почалися перевірки СПД. Це означає, перехід з СПД на схему найманих працівників може врятувати ситуацію, але закон, повторимося, навіть якщо і буде прийнятий у цьому році, набере чинності не раніше наступного року. Також, є деякі дані про те, що пільгу з ПДВ для IT-компаній знову скасують.

Ольга Карпенко

джерело: finance.ua

Читайте на cайті: