IT-індустрія

Прийняті Верховною Радою закони “Про спеціальний податковому режимі” і “Податковий експеримент для IT-індустрії” вводять безпрецедентні, на заздрість іншим галузям, преференції для сфери інформаційних технологій: звільнення від сплати ПДВ, 5% податку на прибуток і доходи працівників.

Правда, в тепличних умовах зможуть працювати лише обрані учасники ринку, які мають виходи на його кураторів у владі. Адже кваліфікаційні вимоги для претендентів виписані вкрай розпливчасто, а процедура відбору обіцяє бути максимально забюрократизованою. І може принести айтішникам масу проблем в майбутньому.

Програма-мінімум

Авторами двох “технологічних” законопроектів, переданих на підпис Президенту Віктору Януковичу, стали 10 нардепів з різних фракцій, включаючи блок Юлії Тимошенко і Партію регіонів. У їх число входить і Віктор Янукович-молодший, що дозволяє з високим ступенем імовірності прогнозувати схвалення IT-експерименту главою держави.

У його рамках українським компаніям, які займаються розробкою програмного забезпечення, його інсталяцією та IT-аутсорсингом, обіцяють справжній податковий рай. Протягом десяти років з моменту вступу закону в силу (термін дії експерименту) для них будуть діяти знижені ставки податку на доходи працівників і прибуток (5%) і повне звільнення від сплати податку на додану вартість.

Необхідність прийняття цих законів їх розробники пояснили ринковими реаліями. Спеціальні режими оподаткування для галузі інформаційних технологій вже діють в Індії, яка є світовим лідером на ринку IT-аутсорсингу, і у наших найближчих сусідів – Росії та Білорусі. “Ставки податків в інших країнах, для яких IT є пріоритетним напрямком, набагато нижче.

Тоді як в собівартості даних послуг 80% складають витрати на оплату праці. Додайте до них прямі і непрямі податкові нарахування, і, щоб забезпечити рентабельність, українським компаніям доведеться збільшити вартість послуг в два рази “, – каже власник системного інтегратора” Інком “Олександр Кардаков.

На сьогоднішній день конкурентна ціна – це головний козир українських програмістів, дві третини яких працюють аутсорсерами для західних замовників. Зміцнити цю перевагу, скориставшись пільгами, за підрахунками нардепів, зможуть близько 2 тис. компаній, з яких майже половина зараз працюють напівлегально.

Для цього їм необхідно відповідати так званого статусу “суб’єкта індустрії програмної продукції”, а саме: займатися розробкою і продажем програмного забезпечення (до них нардепи, на радість всіх геймерів, віднесли і комп’ютерні ігри), здійснювати технічну підтримку або адаптацію ПЗ або створювати бази даних сайтів , управляти комп’ютерними системами і обробляти дані своїх клієнтів, бути дата-центром (у них розташовані сервери інтернет-сайтів), які надають послуги хмарних технологій, за умови, що вони працюють на власному програмному продукті.

Найбільшим розпливчастим критерієм є надання консалтингових послуг з питань інформатизації, планування та розробки комп’ютерних систем, відповідати якому в теорії можуть навіть компанії, вельми далекі від IT-бізнесу.

Втім, опитані учасники IT-ринку вважають, що ризик потрапляння в число вибраних пільговиків непрофільних комерсантів зведений до мінімуму. Їм поставлено заслін у вигляді вимоги не менше 70% своїх доходів одержувати саме від надання IT-послуг. І якщо компанія відповідає цим критеріям, а також володіє активами не менше ніж в 50 мінімальних зарплат (54,7 тис. грн.), Не має податкових заборгованостей і не перебуває в процесі ліквідації, їй сміливо можна спрямовуватися на зустріч з чиновниками.

Насамперед підприємцям слід відвідати Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації (Держнауки), яке визначить, чи відповідають заявники затвердженим критеріям. У разі позитивного висновку чиновників заявник повинен подати заяву в Державну податкову службу, яка наділена правом видачі свідоцтв про держреєстрацію компанії як суб’єкта, що застосовує особливості оподаткування.

До речі, рішення залучити в схему визначення “обраних” очолюване Володимиром Семиноженко Держнауки з’явилося між першим і другим читанням законопроектів і викликало протести учасників ринку. Керівник харківської компанії Telesens International Едуард Рубін, який очолює харківський філіал Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), заявив, що брав участь в розробці законопроектів IT-комітет ЄБА був противником цього пункту.

“Податкова – це єдина структура, яка за всіма законами має право контролювати діяльність підприємств, розташовуючи необхідними бюджетом та структурою. Введення в схему будь-якої іншої організації має на увазі під собою розширення її повноважень до розмірів, порівнянних з ДПС”, – заявив пан Рубін.

У такій ситуації процес відбору компаній, яким надаватимуться пільги, значно ускладнюється, створюючи умови для масштабної корупції. Адже з урахуванням розмитості критеріїв для отримання статусу суб’єкта індустрії програмної продукції чиновники можуть вимагати з підприємців хабарі за безперешкодне подолання вимог відомства. І якщо великих учасників IT-ринку, що оперують багатомільйонними сумами і мають зв’язки у владних коридорах, це навряд чи зможе зупинити, то їх більш дрібним конкурентам вимоги чиновників можуть виявитися просто не по кишені.

Не можна також виключати і того, що в IT-сектор після введення пільг рушить цілий ряд компаній, що спеціалізуються на мінімізації податків своїх замовників шляхом надання їм липових послуг. Для цього їм буде достатньо “аргументовано” довести чиновникам, що вони спеціалізуються на наданні тих же горезвісних консалтингових послуг з питань інформатизації. І якщо такі схеми будуть реалізовані, бюджет може недорахуватися багатомільйонних сум.

Пільги в маси

Число потенційних айтішників, які можуть скористатися наданими владою преференціями, звужує ще цілий ряд обмежень і підводних каменів. Відповідно до нових законів суб’єктами індустрії програмної продукції можуть вважатися виключно юридичні особи. Це автоматично виключає зі списку претендентів фізосіб-підприємців. Безумовно, суб’єкти підприємницької діяльності, не мають у своєму штаті найманих працівників і працюють на єдиному податку, і так не особливо обтяжені податковими зобов’язаннями.

До того ж більшість дрібних компаній вже встигли перейти на спрощену систему оподаткування, згідно з якою ставка податку на прибуток складає все ті ж 5%. Звільнення IT-індустрії від сплати ПДВ протягом 10 років для таких компаній також неактуально, адже вони не є платниками цього податку.

Ще одна гірка родзинка полягає в тому, що компанії, які отримали статус учасників IT-експерименту, будуть перебувати під недремним оком фіскальних органів, і проведення у них позапланових документальних перевірок стане звичною практикою. На думку юриста адвокатської фірми “Паритет” Вадима Шестакова, існує висока ймовірність того, що ці та інші складності відлякають багато IT-компанії, і вони свідомо відмовляться від спроб отримати пільговий статус, продовжуючи використовувати звичні сірі схеми роботи.

Ще одним завданням, крім легалізації діяльності IT-компаній, на яку автори законів покладають особливі надії, є детінізація робочих місць в індустрії програмної продукції. Зараз, за ​​оцінками нардепів, з 150 тис. задіяних в галузі фахівців близько 60 тис. отримують зарплату як суб’єкти підприємницької діяльності на єдиному податку.

Найняти їх на повноцінну роботу з законною зарплатою роботодавцям заважає зайва дбайливість. Адже соціальний внесок при цьому становить 36,76% від зарплати. Але якщо його знизити до 5%, переконані ідеологи впровадження пільг, всі програмісти стануть працювати легально.

Правда, чи будуть компанії відмовлятися від роками напрацьованих схем і брати на себе додаткове, нехай і невелике податковий тягар, питання спірне. “Більше того, відмова від діючої схеми для такої компанії також спричинить за собою додаткові витрати, пов’язані із закриттям СПД перебувають на єдиному податку своїх співробітників”, – говорить юрист ЮФ “Ільяшев і Партнери” Владислав Голубовський.

Залишається також нез’ясованим, який ефект матиме податковий експеримент для бюджету. Депутати-розробники, природно, запевняють, що втрат не буде. Більш того, за рахунок виведення IT-бізнесу з тіні вони очікують зростання надходжень до бюджету в перший рік на 78 млн грн., А за п’ять років – на 2559000000 грн. Деякі особливо оптимістично налаштовані автори і зовсім нескромно вважають, що вже до 2016 р. айтішники за часткою у ВВП зрівняються з металургами. Правда, цього оптимізму не поділяють чиновники Міністерства фінансів.

За їх підрахунками, втрати бюджету через впровадження податкових пільг для IT-індустрії складуть до 700 млн грн. на рік, і тому пільги, на їхню думку, слід було б обмежити максимум п’ятьма роками. З іншого боку, якщо врахувати, що спочатку народні депутати взагалі хотіли їх зробити безстроковими, то виходить у результаті 10-річний період можна вважати взаємовигідним компромісом. А попередні висновки про те, чи стане цей експеримент вдалим, можна буде зробити вже в наступному році.

Збій програми

Прийняття Верховною Радою законів “Про спеціальний податковому режимі” і “Податковому експерименті для IT-індустрії” підноситься чиновниками як відкриття нової ери для вітчизняних айтішників. Жодна галузь не може похвалитися такими тепличними умовами роботи, які обіцяні нашим програмістам і системним інтеграторам.

Однак скористатися цими пільгами зможуть тільки найбільші і найбільш стійкі до бюрократичних вишукувань чиновників компанії. Адже для того щоб отримати жаданий статус “суб’єкта індустрії програмної продукції” і право на пільги, необхідно пройти горнила не тільки податкової служби, а й Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації. Зробити це буде непросто, враховуючи, що критерії для визначення “пільговиків” розпливчасті і при бажанні чиновники можуть відмовити будь-якому не сподобався їм претенденту. Відповідно, не виключено, що в цьому сегменті буде процвітати корупція.

Учасники ринку визнають, що податкові пільги можуть допомогти IT-галузі наростити обороти, проте вони сумніваються, що за цим піде інвестиційний бум. Адже інвестиційний клімат Україна як і раніше залишається несприятливим, а дії влади – непередбачуваними. Це відлякує великих іноземних інвесторів, які не ризикують вкладати в цю галузь великі гроші.

Однією з головних невирішених проблем, які можуть створити серйозні перешкоди для розвитку IT-галузі в довгостроковій перспективі, є “витік мізків”. Іноземним компаніям не становить великої праці переманити до себе кращих українських програмістів. Нове ж покоління не може отримати якісної освіти в українських технічних вузах, де також залишилося мало хороших спеціалістів. Багато вітчизняних IT-компанії вже почали відчувати дефіцит кваліфікованих кадрів, який з кожним роком посилюється. І якщо в цьому напрямку українська влада не намагатимуться щось змінити, дуже скоро лідируючі позиції наших айтішників можуть бути втрачені.

До доходів, отриманих в сфері IT, відносяться:

1. Видання програмного забезпечення, включаючи видання і реалізацію системних пакетів програм, службових та ігрових програм, публікацію готового програмного забезпечення

2. Комп’ютерне програмування та всі види діяльності з написання, модифікації, тестування та забезпечення технічною підтримкою, документування програмного забезпечення

3. Консультування з питань інформатизації

4. Управління комп’ютерним обладнанням

5. Створення та впровадження інформаційно-технічних комплексів, систем і мереж

6. Обробка даних, розміщення інформації на веб-сайтах і пов’язана з ними діяльність, включаючи діяльність, пов’язану з базами даних.

Читайте на cайті:

Теги: